Балі — рай із обкладинок журналів. Місце, якому боги подарували чудовий краєвид, сприятливий клімат і привітних та гостинних людей. Але водночас місце, де десятиліття масового туризму змінили натуру місцевих і перетворили невеликі села на центри, повні готелів і курортів. Кожен має про Балі трохи іншу думку, і завжди залежить від того, де людина провела найбільше часу. Завжди треба бачити різницю між місцем, куди туристи приїжджають регулярно цілий рік, і місцем, куди вони потрапляють лише зрідка.
У цьому докладному путівнику не бракує ні практичної інформації для подорожі, ні цікавих місць, які варто відвідати. Його підготував для вас Куба Франк — засновник некомерційної організації Travel Native (чеський сайт).
Транспорт і авіаквитки
Як і до більшої частини Південної та Південно-Східної Азії, літаки з Європи летять з однією пересадкою, найчастіше в Досі (Катар), Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати) або Стамбулі (Туреччина). Переліт без пересадки триває близько п’ятнадцяти годин. Квитки туди й назад коштують приблизно 600–750 євро. Можна знайти й пропозиції на кілька сотень євро дешевші. Авіаквитки вигідно шукати на Skyscanner, де вони зазвичай найдешевші. Прочитайте також наш повний гайд, як знайти дешеві авіаквитки.
Віза та умови в’їзду
- На Балі й загалом до Індонезії громадяни України отримують платну візу після прибуття (Visa on Arrival) для перебування до 30 днів, яку можна один раз продовжити; перед поїздкою перевірте актуальні правила.
- Візу для довшого перебування можна за плату оформити в Посольстві Індонезії в Києві.
- Для в’їзду потрібен паспорт, дійсний щонайменше 6 місяців від дати запланованого в’їзду до Республіки Індонезія, із щонайменше 3 вільними сторінками, а також зворотний квиток.
Люди, гостинність і звичаї
Балі особливий своєю релігією. Це один із небагатьох островів Індонезії, де місцеві сповідують не іслам, а балійський індуїзм. Це суміш індуїзму та буддизму. Тут немає одного головного бога, а є багато менших богів, демонів, чудовиськ та інших істот. На острові регулярно відзначають різні свята. Найважливіше з них — святкування Нового року. Його святкують 6 днів, протягом яких чудовиськ виганяють із будинків, вулиць і всього острова. Після всього цього вигнання демонів настає так званий „Ньєпі — день тиші“. Цього дня ні місцеві, ні туристи не можуть виходити з дому. Вулиці порожні. Уночі не можна вмикати світло. Тому зоряне небо неймовірне.
Майже кожна родина має вдома невеликий „освячений“, священний вівтар. Біля цього вівтаря треба регулярно молитися. Саме тому більшість мешканців Балі не подорожує й не залишає острів. Досить велика частка людей ніколи не бувала за межами острова. На ці церемонії місцеві регулярно вбираються в гарне біле мереживне вбрання.
У місцях, менш зачеплених туризмом, люди дуже привітні, гостинні й усміхнені. На жаль, таких місць і людей стає менше, що популярнішим стає цей напрямок.
У людей, які так чи інакше пов’язані з туризмом, уже немає безкорисливої гостинності чи готовності допомогти. Усе має свою ціну за послугу, яку вони надають. Вони зрозуміли, як думаємо ми, туристи, „білі груші“. І відповідно поводяться. Якщо в якійсь діяльності не бачать вигоди, то просто її не роблять.
Відповідальні подорожі та менталітет місцевих
Натура людей різниться навіть у межах однієї країни, а тим паче на іншому кінці світу. Саме це дає нам змогу отримувати в подорожах найкращі враження.
Однак важливо дотримуватися певних принципів, щоб ми якомога менше впливали на місця й змінювали їх. Немає нічого сумнішого, ніж місце, зруйноване тиском грошей у кишенях туристів або самими туристами.
В Азії люди загалом сприймають білу людину як таку, що стоїть вище за них. Тим важливіше усвідомити це вже з самого початку й зробити висновки, які ми звели до цих чотирьох пунктів:
- Ви гість, тож поводьтеся як гість
- Не використовуйте місцевих і не глузуйте з них (ви приїхали з розвиненішої й багатшої частини світу, але ви така сама людина з плоті й крові, як і вони)
- Поважайте традиції, культуру й релігію
- Не руйнуйте, не забруднюйте й не додавайте проблем громаді та народу, до яких приїхали (краще подавайте добрий приклад і простягайте руку допомоги)
Гроші та ціни
Найкраще взяти з собою американські долари (USD) або євро й обміняти їх на Балі на індонезійські рупії (IDR). Один євро — це приблизно 17 000 рупій. Треба стежити як за курсом, так і за банкнотами. Варто мати цілі стодоларові банкноти нових серій. За старі банкноти чи банкноти меншого номіналу курс гірший. На острові можна платити карткою, особливо в туристичних центрах і, наприклад, у художніх галереях. У вуличних ресторанчиках переважно готівкою.
Гроші можна зняти й у банкоматах, які є у великих містах. За зняття стягується фіксована комісія плюс комісія вашого банку. Для оплати в подорожі щиро радимо картку Revolut (стаття англійською), яка не бере комісії за зняття в банкоматах і має кращий обмінний курс.
Ідеально мати фінансовий резерв, бо може статися що завгодно. Радимо, щоб він становив 15-20 % від загального бюджету подорожі (без авіаквитків).
Житло
На Балі працюють звичайні онлайн-системи бронювання, як-от Booking.com, Agoda.com та Airbnb.com. Agoda зазвичай найвигідніша.
Житло можна знайти практично всюди. Крім Airbnb, де люди намагаються приймати гостей у власних домівках, Якуб класичні сайти не радить. Це, звісно, зручно, але умови компаній змушують місцевих іти на компроміси.
Також він не радить зупинятися у великих курортних комплексах. Чимало з них належать іноземцям. Це зрештою означає, що значна частина грошей, які ви привозите в місцеву економіку, там не залишається, а якраз іде за кордон. Тож ви насолоджуєтеся місцем, але не надто допомагаєте, бо гроші, завдяки яким країна могла б розвиватися, ідуть деінде….
Транспорт
Транспорт на Балі складніший. Варіантів пересування небагато. Більшість користується таксі, сміливіші орендують скутер і йдуть своїм шляхом.
Кожен варіант має свої підводні камені. Якщо не знаєте цін і місцевих умов, таксисти вас, імовірно, „обдеруть“. Орендувати скутер — справді потрібна сміливість, бо балійський рух для європейців нестримний і дуже хаотичний. Чимало туристів у кращому разі відбуваються подряпинами.
Якщо боїтеся орендувати скутер, можна подумати про оренду автомобіля. Автомобіль можна замовити онлайн за фіксовану ціну. Що довше орендуєте, то нижча ціна за день. Ціни коливаються від 15 до 100 USD за день залежно від розміру й типу автомобіля. Це безпечніший, але дорожчий варіант. Проте все одно ризикований (дороги вузькі) і повільніший за скутер (не всюди можна проїхати).
Ідеально мати на Балі знайомого або трансфер з аеропорту, домовлений через житло.
Варто зазначити, що ціни на транспорт досить сильно коливаються.
Автостоп на Балі — не найкращий варіант. Довкола туристичних місць зупиняються справді небагато, а якщо й зупиняться, часто хочуть грошей. Поза туристичними місцями автостопом їздити досить добре.
Мова та спілкування
У Куті та в місцях, які туристи відвідують часто, можна порозумітися англійською.
У гіршому разі можна спробувати мовою жестів — ми всі однакові в усьому світі з тими самими потребами. Не хвилюйтеся, вас зрозуміють.
І насамперед не забувайте про найважливіший засіб спілкування — усмішку та ввічливість 😊
Їжа та вода
На цьому острові не бракує тропічних фруктів, свіжих овочів і всюдисущих рису, риби та свіжих морепродуктів. Якщо любите м’ясо, неодмінно скуштуйте місцевий делікатес сате, який готують на дерев’яних шпажках на вуличному грилі. Подрібнене м’ясо, найчастіше курятину, а іноді й свинину, протягом дня можна купити в одній із бічних вуличок Кути (дешевший варіант) або просто в ресторані (дорожчий варіант).
Класика — насі горенг, тобто смажений рис, часто з яєчнею та гарніром на смак. Мі горенг — те саме, лише з локшиною замість рису. У різних частинах острова знайдете різні варіанти цих страв. Якщо місцева родина запросить вас на обід чи вечерю, чемно прийміть запрошення, бо на вас може чекати чудовий досвід. Балійська кухня різноманітна й дуже смачна. Не забудьте принести щось у відповідь або хоча б купити продукти на вечерю 😊.
Вода з-під крана непридатна для пиття. Можна купити воду в пляшках. Вона продається у звичайних маленьких пляшках, а також у 5-літрових каністрах або 20-літрових бутлях. Завжди думайте, скільки води вам потрібно і чи справді треба купувати її в пластику, бо одноразова пластикова пляшка в країні без розвиненої системи переробки залишає свій слід. На Балі, як і в усій Південній Азії, пластик — велика проблема. Переконатися в цьому можна, мабуть, уже після прибуття до Кути. Більшість сміття спалюють у дощових каналах або закопують. Тож поміркуйте, чи хочете щодня використовувати x „пластикових пляшок“, чи краще придбати фільтр і питний мішок (або багаторазову пляшку для пиття).
Чудовий УФ-фільтр Steripen (чеський магазин). Він за хвилину очищає літр води з-під крана, і вода потім не має присмаку води з басейну.
Мапи, інтернет і SIM-картки
SIM-картки можна купити в крамницях, обвішаних логотипами операторів.
Що я люблю в подорожах, то це те, що не мушу бути онлайн і займатися справами, якими мушу займатися вдома. Тому зазвичай маю офлайн-мапи в mapy.cz, де знаходжу все потрібне. Для планування маршрутів вони, як на мене, кращі за Google Maps.
Балі та безпека
Крадіжки й шахрайство досить поширені після прибуття до Кути. Місцеві таксисти, міняйли чи люди в людних туристичних місцях часто знають, як швидко заробити на туристах. Особливо на вечірніх заходах і вечірках ризик високий.
Не раджу без потреби контактувати з поліцією та чиновниками. Багато з них корумповані. Вам буде важко пояснити, що ви нічого не зробили або що вони брешуть.
Скутер може зробити відпустку комфортнішою. Він дає свободу й величезні можливості досліджувати весь острів. Однак треба усвідомлювати ризики руху дорогами. На Балі їздять лівим боком, і правила дорожнього руху діють, але трохи інакше, ніж у нас. Місцеві почали трохи полювати на „білих груш“ на скутерах (особливо поліція, яка стягує не штрафи, а хабарі). Якщо орендуєте скутер, раджу мати міжнародне посвідчення водія за Віденською конвенцією з категорією A. У будь-якому разі шолом, міцне взуття, добре налаштовані дзеркала, зосередженість, холодна голова й насамперед жодного поспіху…
Тропічний клімат несе ризик швидкого поширення інфекції в ранах, чи то в морі, чи в повітрі. Навіть за незначних травм варто ретельно продезінфікувати рану й закрити її (в ідеалі з нею не купатися).
Тварини
Люди часто питають мене, на яких тварин чекати. Чи зустрінуть павуків, змій, мишей, слонів або щось, чого ніколи не бачили.
Цілком імовірно, що деяких із цих тварин ви зустрінете. Співіснування їх і людей — цілком звичайна річ. Мурахи марширують ланцюжками по стіні ванної, поки ви стоїте під душем. Павуки плетуть свої сітки між гілками, а й у відчинених дверях. Іноді біля дороги трапиться варан або маленькі білки, що бігають кокосовими пальмами. Усе це супроводжують звуки цвіркунів, цикад, птахів, павичів та інших тварин, що живуть у місцевій природі. Цих тварин не треба боятися. До того ж місцеві завжди підкажуть, як із ними поводитися. Остерігайтеся лише мавп: вони вам нічого не зроблять, але вкрадуть усе, що зможуть.
Клімат, погода, коли їхати
Завдяки своєму розташуванню за кілька кілометрів від екватора Балі має рівномірний вологий тропічний клімат. Два сезони регулярно змінюють один одного. Сезон дощів триває з жовтня по квітень, сухий сезон — з травня по вересень. Утім, навіть у сезон дощів дощить не надто багато. Тому поїхати на острів можна цілий рік. Найкращий час для відвідин — сухий сезон, з травня по вересень. Пік сезону припадає на літні місяці липень і серпень. На Балі температура стабільно тримається між 20 і 32 °C. Вище (на вулканах і в північній частині острова) розраховуйте на температуру на 5–10 °C нижчу.
Найпопулярніші туристичні пам’ятки
Тут ми представляємо кілька найвідоміших місць, які, однак, повні туристів. Щиро раджу вирушити й до менш відомих, віддалених місць, де ще можна пізнати справжнє Балі, менш зачеплене туризмом.
1) Кута — Денпасар
Центр острова, де розташований міжнародний аеропорт. Більшість туристів прибуває спершу сюди. Тут я провів найбільше часу (6 тижнів), і, можливо, саме тому маю про Балі неоднозначну, радше негативну думку. Таксисти, які не бояться збрехати заради поїздки й, наче набридливі мухи, постійно сигналять і гукають услід туристам. Подвійні ціни — одні для місцевих, інші для туристів. Наркотики й проституція на кожному розі, хоча закони Індонезії як переважно мусульманської держави передбачають суворі покарання. Поліцейські, яких більше цікавить власний гаманець, ніж добробут населення. Супермаркети, бари, ресторани, серф-крамниці та магазини з усім, чого можуть забажати туристи. Але й із туристичними цінами.
2) Убуд
Невелике місто в центрі острова, що поєднує мистецтво й творчість. Тут постійно живе дуже багато експатів (іноземців) в одній із численних орендованих вілл, розкиданих в околицях. Прекрасний краєвид із рисовими полями й джунглями, які перетинає кілька невеликих потічків. У центрі — безліч художніх галерей, а в околицях — кілька прекрасних храмів.
3) Гунунг Батур
Діючий стратовулкан, який востаннє вивергався 20 років тому, — одна з туристичних пам’яток північної частини острова. Сходження на вулкан висотою 1770 метрів починається рано вранці, щоб ви могли помилуватися чудовим світанком над сусіднім озером Данау Батур з іншим вулканом, Гунунг Агунг, на тлі. Околиці цих вулканів варті поїздки. Тут можна побачити прекрасні терасовані рисові поля, розкидані по навколишніх пагорбах. Є також природні джерела, облаштовані як купальні, у яких варто скупатися.
4) Серф-споти — загалом
Коли на заході закінчується сезон серфінгу (тут сезон припадає на сухий період), на сході він починається. Це означає, що Балі цілий рік приваблює насамперед любителів хвиль. Найчастіше австралійців, для яких цей острів — рай і з погляду витрат на відпустку. Останніми роками великим трендом стала також довгострокова оренда вілли на пляжі, куди потім привозять туристів. Є тут і кілька чеських серф-вілл, де вас поселять і навчать основ серфінгу.
5) Курси дайвінгу (diving)
Вони регулярно проходять у північній частині острова, де умови для дайвінгу також найкращі.
Про автора — Travel Native:
Цей докладний путівник написав для вас Куба Франк, засновник некомерційної організації Travel Native, яка організовує нетрадиційні чеськомовні подорожі для громадськості (не лише) на Шрі-Ланку (англійською). Якщо боїтеся подорожувати самостійно, але хочете краще пізнати країну, Куба — чудовий вибір як гід! Про свою організацію він каже:
TravelNative
Забудьте про зірки над назвою готелю, не чекайте меню з п’яти страв і не налаштовуйтеся на розкіш і „валяння“ в курортних комплексах. Подорожі дорогі лише для тих, хто так обрав. А наша мова однакова в усьому світі — рожева.
Для нас подорожі означають пізнавати.
Пізнавати культури, звичаї та людей, які вдома в цій країні. Подорож для нас — гастрономічний досвід: ми їмо те, що їдять місцеві. Подорож для нас — відкривати місця, куди інші не потрапляють.
Ми повеземо вас у місця, які варто побачити. Познайомимо з місцевими людьми, у яких ви зможете, наприклад, спробувати справжнє життя шрі-ланкійця. Навчитеся їсти руками їжу, приготовану на вогнищі. Подорожуватимете місцевими тук-туками, потягами, автобусами й рикшами. Дізнаєтеся про культуру та релігію. І водночас допоможете.
Ми даємо роботу місцевим, які завдяки цьому можуть забезпечити собі краще життя. Більшість програм намагаємося реалізувати без туристичних агенцій, щоб заощадити витрати. Поїздки вигадуємо самі на основі власного досвіду. Ми тримаємося принципу: насолоджуйтеся й відчувайте.
До кожного місця ми беремо обмежену кількість людей на рік — не хочемо руйнувати місця туризмом. Де багато туристів, усе працює під тиском грошей. Це потім руйнує місця, людей та їхню натуру. У таких місцях вам зрештою могло б навіть стати зле.
Через ці принципи ми НЕ організовуємо подорожі на Балі.
Більше інформації на сайті Travel Native (чеською), Facebook та Instagram.
Балі — збережіть на потім і поділіться з друзями:
